Вимоги до ШМ вперше почали формулювати в 19 столітті. Так, Н.І. Пирогов в «Началах военно-полевой хирургии» писав: «…той матеріал для шва найкращий, котрий:

А) заподіює найменше подразнення в каналі проколу;

Б) має гладку поверхню;

В) не всмоктує в себе рідину з рани, не розбухає, не переходить у шумування, не стає джерелом зараження;

Г) при достатній щільності й тягучості тонкий, не об'ємистий і не склеюється зі стінками проколу. От ідеал шва.»

В Україні щодня робиться сотні оперативних маніпуляцій і операцій з використанням різної кількості й виду хірургічних ниток. Шовні матеріали використовують для накладення хірургічних швів і лігірування окремих анатомічних структур (судин, проток) у рані. В цей час у хірургії застосовується більше 30 видів шовних ниток. Визначальними факторами в підборі шовного матеріалу є оцінка якісних характеристик на основі хімічної будови нитки, даних про строки розсмоктування матеріалу й здатності його до біодеструкції. Важливість правильного підбора шовного матеріалу важко переоцінити. Необхідною умовою професіоналізму кожного хірурга є вміння орієнтуватися в різноманітті шовних матеріалів і приймати єдине вірне рішення для майбутнього операційного втручання.

Сучасні шовні матеріали повинні відповідати наступним вимогам:

• Мати оптимальні механічні характеристики - міцність, гнучкість, коефіцієнт тертя, пружність і еластичність. Міцність нитки повинна перевершувати міцність рани на всіх етапах її загоєння й забезпечувати формування надійного вузла.
• Універсальність застосування при різних видах оперативних втручань.
• Атравматичність, тобто гладкість поверхні нитки, що забезпечує мінімальні пошкодження в тканинах при протяганні нитки.
• Інертність і безпечність в застосуванні - відсутність усякої реакції тканин на шовний матеріал, а також відсутність токсикологічного, алергенного, канцерогенного та тератогенного впливу на організм.
• Відсутність капілярності й здатності всмоктувати в себе рідину й пропускати її між волокнами.
• Шовні матеріали, що розсмоктуються, повинні мати строки біодеградації, які перевищують строки формування повноцінного рубця. Після виконання своїх функцій такі шовні матеріали повинні повністю розсмоктуватися, продукти деструкції ниток повинні включатися в метаболічні процеси в організмі, не роблячи негативного впливу на них.
• Мати гарні маніпуляційні властивості.
• Легко піддаватися стерилізації, не втрачаючи при цьому фізичних властивостей.

Класифікація шовних матеріалів

Шовні матеріали розділяють по декількох ознаках:

• Нитки, що розсмоктуються (що абсорбуються)
• Нитки, що не розсмоктуються

2. По будові нитки:

• мононитка (монофіламентна нитка). У перетині така нитка являє собою однорідну структуру із гладкою поверхнею.
• Комплексна нитка (полінитка, поліфіламентна нитка) у перетині складається з безлічі ниток.

Залежно від способу з'єднання розрізняють три види:

• кручена - волокна скручені по осі;
• плетена - волокна сплетені подібно канату;
• нитка з покриттям - плетена нитка з покриттям спеціальним полімерним матеріалом для кращого проходження через тканини.

3.По джерелу виробництва:

• натуральні
• синтетичні

4. По товщині нитки:

Товщина нитки може вимірятися в європейській метричній системі (Metric) або в американській системі умовних одиниць (USP). Метричний розмір для кожного діапазону діаметрів нитки відповідає десятикратному збільшенню значення мінімального діаметра в мм цього діапазону.

Властивості хірургічних шовних матеріалів:

1. Шовні матеріали, що розсмоктуються (абсорбуються)
(Таблиця №1)

Біологічного походження: кетгут

Виробляється з очищеної сполучної тканини підслизового шару кишечнику овець або серозного шару тонкого кишечнику великої рогатої худоби. Розсмоктується в тканинах під дією протеолітичних ферментів. Час розсмоктування (втрата міцності на розрив до 50%) - 7-12 днів. Для збільшення строків розсмоктування кетгут можуть обробляти солями хрому (хромований кетгут), що втримує тканини в 2 рази довше полірованого. Кетгут віддаляється з організму ензиматичною дією - полірований кетгут протягом 70 днів, хромований - 90 днів. Варто враховувати, що строки розсмоктування кетгуту важко прогнозувати, й залежать вони від виду тканини в яку він імплантований, ступеня кровопостачання тканини, індивідуальної реакції організму, імунного статусу й температури тіла Кетгут є моноволокнистою ниткою, що легко простягається через тканину, гладко лягає, затягається в міцні вузли. Викликає помірну запальну реакцію тканин. Колір нитки: незабарвлений (солом'яний) колір для полірованого кетгуту й темно-коричневий колір для хромованого кетгуту.

Синтетичні: Полігликолікова кислота (ПГК), Полігликолева кислота, Полідіаксанон, Сополімер (гликолід 90% і L-Лактид 10%), Полігликонат, Сополімер гликоліда й епсілон-капролактона Існують як монофіламентні, так і поліфіламенті матеріали. Головна перевага синтетичних матеріалів, що розсмоктуються, - прогностичність втрати міцності й строків розсмоктування. Строк розсмоктування практично не залежить від типу тканин, умов кровопостачання, ферментативної й імунної активності організму, тому що розсмоктування відбувається гідролізом. Крім того, матеріали мають високу міцність, відносною інертністю й гарними маніпуляційнимі властивостями. Мають широку область застосування. Дозволяють досягати кращого косметичного ефекту. Монофіламентні нитки уступають по міцності поліфіламентним ниткам, причому багато міцності втрачають у вузлі (до 40-50%), що вимагає застосування нитки більшого діаметра.

2. Шовні матеріали, що не розсмоктуються
(Таблиця №2)

Біологічного походження: шовк.

Синтетичні: мають помітно низькі ціни, зручні в стерилізації й виробництві. Різноманітний асортимент ниток дозволяє вибрати матеріал для використання в специфічних областях, однак, вони не задовольняють основній вимозі до шовних матеріалів - біодеградації. Шовні матеріали, що не розсмоктуються постійно перебувають у тканинах і за певних умов, через роки можуть служити причиною запальних ускладнень. У зв'язку із цим, сфера їхнього застосування поступово звужується. Проте, є певні показання до їхнього застосування:

- протезування тканин;

- шви на тканинах, що випробовують натяг протягом тривалого строку після операції або при операціях на тканинах, що погано гояться.

Правила зберігання шовного матеріалу:

1) Не використовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці. За звичай для шовних матеріалів, що розсмоктуються, термін придатності становить 3 роки, для тих, що не розсмоктуються - 5 років. До кінця терміну придатності міцність ниток трохи знижується, у цьому випадку варто застосовувати нитку на один умовний розмір більше.

2) Зберігати при кімнатній температурі. Не допускається зберігання при негативних температурах і температурах вище 30С, внаслідок чого відбуваються зміни у фізичних властивостях ниток і знижується міцність.

3) Уникати контакту з вологою.

4) Шовний матеріал не підлягає повторній стерилізації й зберіганню в антисептичних розчинах.

5) Відкритий і невикористаний шовний матеріал підлягає утилізації.